«Котилася писаночка з гори на долину, прикотилась прямісінько до нас у гостину…»

/ Переглядів: 188

29872860_938947216269192_307791526730938301_o.jpgНа факультеті обліку і аудиту пройшов майстер–клас з розпису писанки. Вже за тиждень християни святкуватимуть одне з найвеличніших свят – Великдень. У передсвяткових клопотах жінки та дівчата беруться за давнє-предавнє ремесло – розписування писанок.

Присутніми на майстер – класі були ректор Університету Крисоватий Андрій Ігорович, декан факультету обліку і аудиту Панасюк Валентина Миколаївна та викладачі факультету обліку і аудиту. Майстер – клас проводила Снітинська Люба, випускниця ТНЕУ. Всі із особливим задоволенням прослухали цікаву розповідь про історію писанки та чим вона відрізняється від крашанок, дряпанки, крапанок і т.д., а також ознайомили із технікою виконання цього прекрасного виробу.

З давніх-давен батьки дарували писанки дітям, дівчата – хлопцям, господині – дорогим гостям. Народ вірив у те, що людина, яка потримала в руках писанку (або її виготовила своїми руками), ніколи не зможе чинити зла. Процес виготовлення писанки досить складний, потребує особливого терпіння і вміння. Тому під час роботи над писанкою панувала тиша. Традиція розпису яєць бере свій початок задовго до появи християнства. Ще з часів язичництва яйце вважалося символом народження, життя і початку всього живого. Як і безліч інших народних звичаїв, із часом писанка «перекочувала» з язичництва до християнства і міцно вкоренилася як символ свята Великодня, символ воскресіння Христа.

Незвичайно для присутніх тримання писачка в руках. Але затамувавши подих, писачок ніби сам виводить із воску геометричні і рослинні орнаменти. Далі яйця фарбують. Послідовність кольорів визначають окремо для кожного випадку, але завжди за принципом «від найсвітлішого – до найтемнішого».

Магічні символи дуже древні: кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, зірки, спіралі, трикутники, сварги, триріг, хрест, дерево життя. Цей майстер-клас допоможе зануритися в одну з найдавніших народних традицій і відчути себе невід'ємною частиною української культури.

Писанки дарувалися на знак побажання добробуту, удачі, радості. Вони символізували вияв загальної любові до братів і сестер у Христі взагалі, дарувалися друзям, родичам, знайомим. Писанка – це не просто сувенір чи народна мініатюра. Адже писанка несе в собі високий заряд енергетики. Її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров’я, на багатство, вкладаючи в це душу.